«Болеро»
У світовій хореографії не багато балетів, які постійно повертаються на сценічні підмостки, не дивлячись на час свого створення. Саме так відбувається із шедевром Моріса Равеля «Болеро». Довічна тема боротьби світла і темряви, геніально проведена композитором через змагання мелодії і ритму, будить творчу уяву багатьох поколінь балетмейстерів. Так само неодноразово виринає на сцену, зовні закрите від широкого загалу, стремління до досконалості балетного виконавства. Найбільш відомим сценічним виявом цієї теми є змагання чотирьох балетних зірок епохи романтизму під назвою «Па де катр». Сьогодні ми побачимо як дивовижно переплітаються ці сакральні хореографічні історії у сучасній постановці балету «Болеро» Дмитра Клявіна.
Мелодія у музиці «Болеро» одна, але у своєму розвитку вона має різну силу вияву. І це знайшло своє відображення у представленій хореографії, де перед нами постають чотири іпостасі Мелодії, кожна із яких дарує їй свій відтінок. Зелена – гострість розуму, точність й самовпевненість. Блакитна – чистоту думок, легкість та невимушеність. Рожева – ніжність, витонченість й замріяність. Бордова – внутрішню силу, пристрасть та волю. І у центрі такого сплетіння різних відтінків одного єства знаходиться невблаганний Ритм – збурювач і суддя боротьби за досконалість. Кордебалет повторює кожну грань характеру Мелодії, спостерігаючи чи буде переможець у цьому змаганні.
