Війна за Незалежність України – це боротьба за державну незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України проти агресії російської федерації, яка розпочалася 19 лютого 2014 року.
Від 2014 року Україна веде справедливу війну — за збереження незалежності, за право на вільний європейський та євроатлантичний вибір, за суверенітет і територіальну цілісність. До 24 лютого 2022 року основні воєнні дії не виходили за межі сходу нашої країни. Протягом восьми років Збройні сили України разом із добровольчими формуваннями та волонтерами ефективно стримували збройну агресію рф, звільнивши більшість захоплених нею на той час територій.
24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення на всій території України.
Війна не оминула жодної родини — вона торкнулася кожного. І кожен проходить це випробування по-різному. Але спільним для багатьох залишається прагнення перемоги, бажання знищити ворога, вистояти та втримати незалежність. Це мобілізує та спонукає до дій. У найважчі часи нашої історії українці об’єднувалися для відсічі ворогові, масово ставали на захист рідної землі. Наша готовність до спротиву — вирішальна запорука перемоги.
Тисячі українців займаються волонтерством. Вони дали шанс усім іншим підготуватися і знайти своє місце у цій війні. Але перемогти ми зможемо лише спільними зусиллями всіх українців. У нас є цей шанс — і ми не маємо права його змарнувати.
Героїчний опір українців — це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає право на існування, національну ідентичність, європейський вибір і цінності. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.
Сьогодні, унаслідок воєнної агресії рф, на жаль, Україна має не тільки Небесну Сотню, а й ціле Небесне військо. Та українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. Нині Україна стримує її завдяки зусиллям на військовому та інформаційному фронтах, а також міжнародній допомозі.
Передусім ми вдячні мужнім і стійким захисникам і захисницям із Сил безпеки та оборони.
Варто усвідомлювати: рівень загрози залишається високим. Ворог не має наміру зупинятися й не рахується із власними втратами. Тому ми не маємо права дозволити агресору підважити нашу єдність, готовність і здатність до спротиву.
Зберігаймо дух свободи і згуртованість.
